***
Це ніби сон — скривавлене майбутнє;
Горить земля, прокльони на вустах.
Дитинство наше миле, незабутнє,
Сховалось десь, в загублених літах.
Шматують душу нелюди завзяті,
Щодня жалоба “качею пливе”.
Бракує слів, та що кому казати,
Якщо вбивають рідне і живе.
Моя країна горем оповита,
Прийшла скажена бісова орда;
Руйнує пам'ять чобіт московита,
У мирний дім постукала біда.
Думки летять до Бога, крізь молитву,
Щоб перемогу край наш здобував.
Добро готує вирішальну битву,
Не вгамувати гнів народних лав.
09.10.22р.
Це нiби сон
© Copyright: Корнейчук Пётр Ефимович, 2022
Свидетельство о публикации №122100905949
Свидетельство о публикации №122100905949
Рецензии