Мені б напитися і впасти
у чорну прірву білих мрій…
Мені б позначитися в небі мигтінням жовтої зорі…
Мені б з’явитись і пропасти
в мовчанні стогнущих подій…
Мені б зів’яти, мов троянда, на вітру злого вівтарі…
Мені б утриматись від пекла
у поєдинку із вином…
Мені б зашити біль сердечний в кишеню темної душі…
Мені б боротися запекло
з роками вимоленим сном…
Мені б, нарешті, дописати ще не дописані вірші…
Мені б зробити щось потрібне
для всього людства на землі…
Мені б пробачити люстерко за відображення пусте…
Мені б позначитись подібним
на геть потрощеному склі…
Мені б прийняти все, що нині в одній лен темряві цвіте…
Мені б сказати вам хоч слово
на добру згадку через день…
Мені б зірвати банк в рулетку й роздати тим, хто не зірвав…
Мені б всміхнутися і знову
співати Господу пісень…
А потім стати вічним світлом життям незайманих заграв…
Менi б
© Copyright: Александр Ноцкий, 2022
Свидетельство о публикации №122100702813
Свидетельство о публикации №122100702813
Рецензии
