Mertvyy piven - gobelen tapestry ua-en

Знов наді мною виростає сонм.
Він як собор. У ньому я щотижня
Молюсь, і ти з’являєшся, Всевишня,
Коли вібрує простір в унісон
З серцебиттям і темрява колишня
Стискає подих, і серед колон
Крихкої тиші б’є у камертон.
Терпке бажання! – смак дарує вишня.
 
Я прагну поцілунку, я тебе
Зі сну виводжу, юна наречена.
Нас огортає сяйво голубе
І опускає течія зелена.
Торкання уст, лякливе і слабе
Вплітається в малюнок гобелена.

© Mertvyy Piven, 1998

Tapestry

A new assembly grows above me now,
You're like a temple, and I pray within it
Each week, and you appear in all your glory,
When all the space vibrates in unison
With my wild pulse, and dakness of the past
Takes hold of breath, and between columns it
Hits fragile silence, camerton alike,
The tart desire - taste given by cherries...
 
I crave a kiss, I wake you up from dream,
My fiance, so young and so ingenue,
We're covered by blue light and streams so green,
A touch of lips, with frailty in between,
Entagled with a tapestry so witty...

©  Translated into English by Maryna Tchianova, 2022