Треба звикнути що ти далеко,
Можливо на іншому куточку землі,
Коли дивлюся на небо
Сподіваюсь, що дивишся на нього й ти.
Я не можу тебе знайти,
Або ти просто не кличеш.
Не знаю куди піти,
Бо за тобою не встигнеш.
До останнього маю надію,
Що є десь там моя людина,
Відірвана від мене частина,
Маю лише таку мрію.
Треба звикнути що ти далеко
© Copyright: Кэтрин Виен, 2022
Свидетельство о публикации №122100506205
Свидетельство о публикации №122100506205
Рецензии