Баллада. Ю. Липа
(1900-1944).
Вьётся стёжка меж кустами,
Что чар-зельем заросла,
Млеют травы под ногами
От незримого весла.
Стой! Избушка в лесосеке,
Неказиста и грустна,
Трое воронов на стрехе,
Веет прелью из окна.
Кто здесь заперся? Собью я
Заступ черный у дверей,
В пустоту окна кричу я:
- Где ты, ведьма? Где ты, эй*? —
Чёрные вспорхнули птицы,
Волком скачет ведьма в лес,
Кто ещё сидит в светлице,
Кто ещё сюда пролез ?
Кто? — Я слышу —за дверями
Тихий шаг, туда-сюда.
— Кто же ?—с синими очами
Королевна молода.
*
*(вариант:Где ты, ведьма, где ты, гей)) ?
БАЛЯДА.
В’ється стежка між кущами,
Що чар-зіллям заросла,
Мліють трави під ногами
Від незримого весла.
Стій! Хатинка на узліссі
Невесела і смутна,
Троє воронів у стрісі,
Віє пусткою з вікна.
Хто замкнувся тут? Зіб’ю я
Засув чорний од дверей,
В темну горницю гукну я:
— Де ти, відьмо? Де ти, гей? —
Стрепенулись чорні птиці,
Вовком скаче відьма в ліс.
— Хто ще тут у цій світлиці,
Що з примарами ізріс?
Хто? — Я жду — і за дверима
Чутна тихая хода.
— Хто? — 3 блакитними очима
Королівна молода.
Свидетельство о публикации №122100504611