По гриби

Ей, грибоїде-сусідо,
Хапайте торби!
Їдемо, їдемо
По гриби!

Ліс - велика комора.
Там стільки грибного добра!
Всё до діла  крім  мухомора.
Можна воза набрать!`

Уявіть:
Там всі нетрі пропахли грибами, а як
Хльостаний вітами
Вилізе з хащі ведмідь,
Не лякайтесь: то я.

"Сила грибів!"- я скажу. Ви ж на те
Пробурчите:
- Щось не бачу їх. -
"Як так не бачите?
Ви ж на гриоах  стоїте!"
- Ховаються начебто.

І  опуститесь на коліна
І шукатимете сумлінно.
- Ось він, гриб! Ось найперший!
Як наперсток!

Ви від радощів аж підскочите.
А гриби Вас оточують.
Кроку не ступите - рип!
Це під ногами гриб,

І жінки, що вилискують голими ніжками
Вже здаються Вам сироїжками.
Поряд з Вами яка сироїжка прекрасна!
Розшарілася, дражнить!

Удвох ви  помітите один гриб.
Разом кинетесь до нього.
Ваші руки зустрінуться, і ви поцілуєтесь,..
Так, бо то Ваша дружина.
Вона не відходить від Вас ні на крок.
Що? Проза, кажете?
Дійсно! Я й не помітив, як  перейшов на прозу.

____________________________________________
Ось і грудень прийшов. Срібним посохом він
Вдарить в землю - у відповідь - дзвін!
Чеше бороду, сипле зірки крижані
На груди зомлілі земні.
Скоро сіверко кине у вікна крупи.
Ждіть гостей, діставайте гриби.
І пляшку з наливкою ставте на стіл -
Щедро гостей пригостіть.

       2013