Осiннiй сплiн

Скорботне осені відлуння,
Добите холодом пітьми.
Колючий дощ змиває будні,
Лихими сірими крильмИ.

Жовтуха смутку під ногами,
Болото втягує до вух.
Пустилась пустка берегами,
Надривний вітер ріже слух.

Скриплять, мов стогнуть, крони голі,
Принишкла збабчена рілля.
Природи СТАРІСТЬ - на престолі.
Ридає пісня журавля.

Та й на душі тепер неспокій:
Стирчу у вікнах, жлУкчу квас.
Мерзенних настроїв наскоки,
НенАвиджу цей... мертвий час.


Рецензии
На мiй погляд - в останнiй стрiчцi сгубився ритм, а так - файно...

З повагою,

Владимир Кусков   26.08.2024 09:46     Заявить о нарушении
Дякую за візит та позитив коментаря. Якщо Вам цікавий мій світ, можете спробувати зануритись у нього на глибину ще кількох творів. Буду радий знати і Вашу думку про якість моїх віршів. Щасти Вам.

З повагою
просто А.К.

Андрей Королёв 7   27.08.2024 12:08   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.