Десь за обрієм, за гаєм, за долинами,
Там де Сонце сходить знов до праці,
Та мандрує світом переливами
Серед всіх народностей та націй.
Є куточок від очей захований,
Тільки Богу та мені відомий.
Але в нього дуже я закохана
Все тому, що цей куточок ВДОМА!..
За дверима чи під кроной пишною
Абрикоси, яблуньки чи груші
Я зустрінусь із небесной тишою,
Та схилю коліна там і душу.
Легше там радіється та плачеться,
Лиш ввійти в присутність Божу треба.
Вмиюся сльозами там гарячими
Дотягнуся серцем аж до неба.
Все мине, земля не має вічного,
Та ось ці години спілкування
Будуть всі на згадці й перелічені,
Бо давали з Господом єднання.
Тож цінуймо час із Ним проведений
У своїх "таємних комірчинах".
Та цінуймо час ще нам відведений
У своїх церквах, своїх родинах.
Десь за обрием, за гаем, за долинами
© Copyright: Валентина Коц, 2022
Свидетельство о публикации №122093005726
Свидетельство о публикации №122093005726
Рецензии