Лина Костенко. Из избранного

Ліна Костенко. Из избранного
Лина Костенко. Из избранного
Пер. с украинского Иды Дубровской

* * *
Життя пройде, немов вода,
і відцвіте, немов вишнева гілка...
в житті одна помилка — не біда,
біда, коли усе життя — помилка.


Жизнь протечет, словно вода,
Пройдёт как цвет на ветке гибкой...
В жизни одна ошибка - не беда,
Беда, когда вся жизнь - ошибка.

* * *
Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
А я скажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа — то тихе море сліз.
Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна.


Душа чужая, скажут - тёмный лес.
А я скажу: не каждая, возможно!
Душа чужая - море тихих слёз.
Плевать в неё - тяжелый грех, безбожно.

* * *
Нечутно ходить вітер по землі,
цілує ніжним яблуням долоні.
Які тепер ми добрі і сумні,
які тепер ми серцем безборонні!

Як знаєм все, як хочемо не знать,
які чужі нам вихватки і пози.
І як в душі не хоче проминать і все,
і всі, побачені крізь сльози!

Неслышно ходит ветер у земли,
Целуя нежным яблоням ладони. 
Как мы теперь печальны и добры,
И как теперь мы сердцем беспокойны!

Как знаем всё, и как хотим не знать,
Как чужды нам эти вихры и позы.
И как мы не хотим пройти опять,
Всё то, что видится сквозь слёзы.