Землею пахнуть овочі з ларка.
Жінки в чеканні до стіни притислись.
О думко жінки, ти, як морс той, кисла
І, начебто цибуля та, гірка.
Скупляються вони й назад спішать
Додому, і мені в досвітнім мороці
Обличчя їх нагадують чимсь овочі
Оті, що в їхніх кошиках лежать.
Час з цих облич дівочі риси горді
Зітер - натомість доброта лягла.
Ці руки, добрі, теплі, на столах
Розставлять блюд прекрасні натюрморти.
Вже сонця перші промені встають.
Як пряники, запаленіли лиця,
Це справ домашніх полонянки йдуть -
Чиїсь мадонни і чиїсь цариці.
Будинки їх ковтають поодинці.
20і3
Домогосподарки
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2022
Свидетельство о публикации №122092106506
Свидетельство о публикации №122092106506
Рецензии