Щось у нашого кота

Щось у нашого кота
Мова стала не проста
Каже: «Мишу я не хочу!
Де ж це моя ковбаса?»

І тільки у пса мова проста
Він їстиме усе, аби не гризти хвоста
Бо хвостом треба махати
Щоб мух від їжі відганяти.

Адже хазяїн дасть гомілку
І борщу повну тарілку
Хліба й каші дасть до волі
Щоб сидів він на приколі.

Та сидіти він не хоче на цепу
Хоче бігати не тільки по двору
А щоб бігати досхочу по волі
На широкому, зеленому полі.

А зимою від усього відпочине
Із котом він подружитися повинен
Бо удвох тепліше буде спати
Буде кому пісеньки співати.


Рецензии