Я їду, їду та куди? -
На зустріч світу, без війни...
Де доброзичливісь, є мир,
Від вибухів не тліє дим...
Так склалося і треба так,
Зробити крок, надати шанс,
Де невідомості шляхи...
Ведуть до справжньої мети.
Велика вдячність за тепло,
За щирість всіх та за добро.
Нема кордонів, нема меж
У людяності та сердець...
Та дякую за кожен день,
За зустрічі, нових людей.
За допомогу, співчуття,
А по щекам тече сльоза...
В країні ще іде війна
Та гинуть люди - то біда,
А в небі мирному літак,
Нагадує суцільний жах...
Та рідні в Києві мої,
Благостовили на шляхи.
Та серце крається за них -
Нема безпеки навкруги...
Таке бажання бути там,
Де рідний дім, де мій причал,
Хочу додому без війни,
Всіх обійняти в мирні дні...
Але війна, іде війна -
Хай буде проклята вона...
***
© Copyright: Надежда Толок, 2022
Свидетельство о публикации №122092104554
Свидетельство о публикации №122092104554
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.