Коли моя країна докричить
усім світам про сотні тіл з Ізюму…
Коли бригади руських бісенят,
порубані ангеликом в шматки,
згорять від свічки віри уночи…
Коли посланець смерті вцілить в Думу,
а Кремль накриє вогнищ з нафти чад…
Коли звезуть до Грізного вінки
щоб поховати дюрку в голові…
Коли дворотий птах, нарешті, здохне
від абсолютно точних попадань
у темряву по східний бік труни…
Коли бійці, щасливі, бо живі,
повернуться… Коли раптово всохне
Москва-ріка від сотень тисяч Янь,
які зійдуть з великої стіни…
Коли умови миру на землі
Всевишній на вкраїнській продиктує…
Коли мільярди стомлених людей
урешті-решт прокинуться від зла…
Коли чортиська путіна з петлі
дістануть і у пеклі завирує…
Тоді мій особистий Асмодей
піде навік з посрібленого скла…
Крок по стежцi до себе
© Copyright: Александр Ноцкий, 2022
Свидетельство о публикации №122091901037
Свидетельство о публикации №122091901037
Рецензии