Любовна лірика.
«Поки я не любив, я сам теж відмінно знав, що таке любов.»
/А.П. Чехов/
*******************************
Я так любив її, я так любив...
Що так ніхто не зміг іще любити.
Я дотепер напевне ще не жив,
На жаль, уже, немає коли жити.
Я б цілував, я б ніжно цілував
Атласні плечі, очі та долоні.
Я би усе на світі їй віддав
За наші ночі пристрасні й безсонні.
Та вже зима ступила на поріг...
На моїх скронях інеєм малює.
Я б все життя її одну беріг -
Ту жінку що мене ще так хвилює.
Вона як подих вітру, як весна.
Я б шепотів, у ніч, слова кохання.
Я б випивав усю її до дна...
Я би любив як вперше і востаннє!
Оберігав би ніжно її сни...
Вона б коханням була оповита.
На жаль не буде нашої весни,
Тому що вже немає коли жити.
Я так любив її... я так любив.
Я так любив
© Copyright: Татьяна Олексийчук, 2022
Свидетельство о публикации №122091605269
Свидетельство о публикации №122091605269
Рецензии
Любовные волнения мужчин
Уже давно совсем не актуальны.
Искусственное осеменение рулит.
Лариса Дудина 23.12.2022 18:17 • Заявить о нарушении
Уже давно совсем не актуальны.
Искусственное осеменение рулит.
Лариса Дудина 23.12.2022 18:17 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.