Ми всі змінились від війни цієї,
кудись безслідно зникли добрі феї,
а "сіра мишка" - зла, страшнА тигриця,
і тихою їй бути не годиться...
Куди не йдеш - усюди грубі "мати",-
ну хай би матюкалися солдати,
бо в пеклі щогодини, щохвилини,
так ні, це говір мирної людини.
Не перемог в боях частіше просим,
а недруга побачить голим-босим...
не ворога, а недруга, сусіда!
Й дивуємся,- ну звідкіля в нас біди?
Отримати б хотіли перемогу,
але забули у серцях про Бога,
сестру не любим, проклинаєм брата,-
натомість в домі повно чвар і втрати.
Перш ніж жалітися на долю Небу,
загляньмо кожен у самого себе :
чи не самі творці ми власних бід?
Ми грішимо - розплачується рід...
Наслiдки
© Copyright: Ева Сокол 2, 2022
Свидетельство о публикации №122091506484
Свидетельство о публикации №122091506484
Рецензии