Вересневі дощі "зарядили" юрбою -
День і ніч за вікном стукотять й стукотять.
Я плекаю надію на зустріч з тобою
Через рік? Через два? Через три?...Через п'ять?
От і зараз, ізранку, неначе прорвало -
Сліз потік небеса віддають до землі.
Так, я знаю: на мене ти довго чекала,
Додаючи хвилинам й годинам нулі.
Сиплють клен і тополя додолу листками,
Візерунки малюють? Якісь письмена?
Не сумуй, бо Господь завжди поруч із нами,
Де би сам я не був, де би ти не була...
Сентябрьские дожди...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2022
Свидетельство о публикации №122091506372
Свидетельство о публикации №122091506372
Рецензии