У нас, дітей, як завжди, запитали вчителі:
Як весело ми літо провели?
Так. Весело. Ховалися в підвалі.
Хоча в цей час на вулиці стрибати мали.
А ще ми бачили та-а-ак близько літаки,
Та тільки потім кров ішла в усіх носами.
Та ми не плакали, бо вже не малюки,
Бо все дитинство наше там залишилось - в підвалі.
Ми бачили усе, про що мовчать дорослі,
Дома зруйновані, розбиті наші школи,
Та до оселі рідноі так само ми прирослі,
Додому ми рвемось крізь частоколи.
Тож не питайте як ми літо провели,
Від вибухів не спали ми ночами,
Ви розкажіть, що з нами ангели завжди,
І ми у подорож до мрій підемо з вами.
Веселе лiто
© Copyright: Светлана Шатунова, 2022
Свидетельство о публикации №122091402757
Свидетельство о публикации №122091402757
Рецензии