Л. К. Телегина. Где даль и ширь. Рус. Бел
Почему с детства
тянет человека
даль и ширь...
Иван Бунин
Застыл бескрайний окоём,
Где даль и ширь хлебов.
Проходит тучка кораблём
Средь чёрных жемчугов.
Попутный ветер – вот чудак!
Помчался за конём.
Сидит у озера рыбак,
Доволен тёплым днём.
Тень ив что гладь поверх травы.
Лужок здесь очень мал.
Не опуская головы,
Шмель травы целовал.
А мне милы цветы, и рожь,
И летняя страда.
Водой едва нас разольёшь,
Когда зайду сюда.
***
Дзе далеч і абсяг
Чаму з дзяцінства
цягне чалавека
далеч і абсяг...
Іван Бунін
Застыў бязмежны кругагляд,
Дзе далеч збажыны - любоў
Хмарка караблю наўзгад
Сярод чорных жэмчугоў.
Спадарожны вецер – вось дзівак!
Панёсся за канём.
Сядзіць у возера рыбак,
Задаволены цёплым днём.
Цень верб што роўнядзь па-над травы.
Лужок малы траву даваў
Не апускаючы галовы,
Чмель травы цалаваў.
А мне мілыя кветкі, жытам ідзеш
І летні прыпар.
Вадой ледзь нас разальеш,
Калі зайду сюды ў гушчар.
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №122091401843
С уважением,
Натали Самоний 14.09.2022 23:49 Заявить о нарушении