Н. Бидненко
Ми вдвох були у тім саду осінньому:
І очі в очі, і в руці рука…
Пливли хмарки легкі по небу синьому –
Безвинні свідки нашого гріха.
А листячко у яблунь колихалося
І вітерець ласкавий прошептав:
– Хай буде так, щоб вам завжди кохалося
І щоб Господь любов оберігав!
І ми пливли, пливли на хвилі радості,
Бузком у душах оселився май.
Лиш рум’яніли яблука від заздрості
І хлюпало кохання через край.
***
Мы вместе были в том саду осеннем
Глаза в глаза, и в руке рука...
И тучки лёгкие проплыли в небе синем -
Безвинные свидетели греха.
И листья яблонь так качались
И ветерок так ласково шептал:
Пусть будет так, чтобы всегда любились
И чтобы Бог любовь оберегал!
И плыли мы, плыли на волнах радости,
Сиренью в душах поселился май.
Лишь розовели яблоки от зависти
Любовь переливалась через край.
Мы вместе были
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2022
Свидетельство о публикации №122091307354
Свидетельство о публикации №122091307354
Рецензии