Ми всі жаліємось на все
На те, що тяжко жити
Але ж життя дає нам Бог
І ним потрібно дорожити.
А тяжко жити лише тоді,
Коли немає долі
Живеш неначе в забутті
Як та билинка в полі
Тож, де ти ходиш моя доле
Можливо ти далеко
Що не можеш мене знайти
І душу цим тривожиш.
Подивися я ж тут поряд
До тебе простягаю руки
Тож прийди хоч на хвилинку
Тоді буде душа в спочинку.
Бо без тебе я просто згину
Засохну як билинка в полі
Хоча й овіяна вітрами
Та як і я- вона без долі.
13.09.22
Ми вс жал мось на все
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2022
Свидетельство о публикации №122091305065
Свидетельство о публикации №122091305065
Рецензии