Як може природа угодити людині
Та цього не було, не буде і нині
Адже все розписано наче по нотах
Немов розвідний стоїть на воротах
Звичайно, як тепло тай ще й світить сонце
Коли заглядає в кожне віконце
Та так не було і бути не може
Бо кожна пора по своєму гожа
А осінь також жде свою годину
Щоб посіяти в землю кожну зернину
Щоб укрити її вологою землею
Щоб та зернина проростала з нею.
А на другий рік виросте пшениця
І буде урожай такий, як годиться
Тоді і зрозумієте осінню годину
Що вона кормить кожну людину.
11.09.22
Як може природа угодити людин
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2022
Свидетельство о публикации №122091304959
Свидетельство о публикации №122091304959
Рецензии