по колу

з сукні стікає у свято
серця тату,
жодна стеблина не стята,
жовтіє билиною все,
що не втратив,
страти невдача,
віднайдено  сутінки
ввечері там,
де тато
леліяв доню свою,
готуючи в долю лещата,
не встигнеш себе до краю віддати,
а вже кінець того свята,
життя добіга твоє,
хіба буде тому якась загата,
ні.

закінчено/почато

12.09 2022


Рецензии