i днi

моє і'мя втрачає свої букви, натомість проростаючи змістами
в вологих обіймах туманів,
що падають на моє місто,
помісно чути свист вітру,
видко плин ріки,
яка стереже береги,
що не втонули повністю на глибокому дні,
одні ми завжди душею,
стікаємо в свої ночі і дні
всіма вологими змістами,
якими починалися,
такими і закінчимося

12.09.2022


Рецензии