Ти - з давнього роду
Підступників, що лежачих кривдять,
І саме тому ти вигадуєш нові ігри.
Так маніпулятивно, так декоративно
Ти даруєш посмішки превентивно,
Аби потім вся воля була твоя.
Не піддамся на це тільки я,
Бо немає мені розради
У смаку запальному зради,
Бо останню крихту хліба
Я не здатна відбирати.
Ти летиш бізнес-класом в "свої" Емірати,
Я не назбираю навіть на Прагу,
Аби там втамувати спрагу
До знань, аби внутрішньо емігрувати.
Нетутешність церковних дзвонів,
Лицемірно-моральні шати.
Все, що щастя було -
Все в даркнеті,
І там є свої герої,
Влаштували вони намети
Біля входу
До храмів Трої.
Тільки ваших, жерці,
Блакитних очей
Мені вже давно не шкода.
Невідомі їм сльози,
Бо всюди лише
Отруйна німа вода.
Поряднiсть
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122091204788
Свидетельство о публикации №122091204788
Рецензии