В далині,
А саме - в долині,
Що осяяна небесами,
Співають осанну
Квіти й птахи,
А під мостами
Характерники й відьми
Гріють свою траву.
Я чекаю на тебе,
Чекаю, як на спасіння,
Як на нірвану,
І собі дорікаю,
Що так недоречно живу.
Що так недоречно жива,
Коли Землю покинули інші,
Тепер їхній героїзм болюче тисне на груди,
І собі знайду місце
У досить химерній ніші -
Між тріасовими істотами
Та потоками рим Неруди.
В далинi
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122091204711
Свидетельство о публикации №122091204711
Рецензии