Чекатиму горою
Квітливо ніжна та своя,
Літаєш в сонних небесах,
Та в землі-дирі чекаю я.
Де сонця променів немає,
У попелі своїх надій топлюсь,
Тоді ця радісна мелодія заграє,
Коли в обіймах твоїх я змолюсь.
Не сумнівайся, не думай зле,
Що вічно я по колу хожу,
Це шип троянди шкіру рве,
Це біль, що ні на що не схожий.
І зроблю все, чекатиму горою,
Щоб на схід дивитися з тобою.
Свидетельство о публикации №122091104050