Це коли догоріла, та сірий дим
Більше не стелить підлогу, як покривало.
Інколи втомі потрібно віддати кредит -
Все-таки, виспатись...
Якщо не рятує кава.
Це коли забуваєш, який вже день,
Коли не цікаво, як є у когось справи,
Коли просто хочеться спокою, без пісень,
Танців, розмов і несолоної страви.
Це коли твоя посмішка, як на плівці:
Очі не сяють, маска обличчя силує,
Ти забуваєш усіх і крокуєш містом,
А осінь тебе ще не знала настільки вразливою.
Це коли догоріла, і вже не боляче.
Це коли усміхаєшся диким холодом.
Це коли не важливо, що вже не сонячно.
Інколи втома сідає осадом.
Інколи треба тільки виспатись,
Просто закрити всі двері, вікна,
Не говорити, не думати і не дихати...
Тільки б ніхто не чіпав мене більше.
10.09.2022
© Inna Омут, 2022
Догор1ла
© Copyright: Инна Омут, 2022
Свидетельство о публикации №122091002769
Свидетельство о публикации №122091002769
Рецензии
