Там залишились запахи і звуки,
І цвіт лілей,І білий цвіт акацій.
І такі теплі,материнські руки,
Що заскорузли від тяжкої праці.
Там залишились човни на воді,
І батьківська неімовірна сила,
Вона мене вражала й боронила,
І рятувала у любій біді.
Там залишився шепіт джерела,
Воно мене водою напувало.
І сіль землі воно мені давало,
Щоб вічно у душі моїй жила.
Там залишився мій дитинства слід,
Наш яблуневий сад,старенька
хата.
Вони мні приходять у вісні,
І захищають,І нехочуть відпускати...
05.05.2022.
Дитинства слiд
© Copyright: Виталий Федоренко, 2022
Свидетельство о публикации №122090601090
Свидетельство о публикации №122090601090
Рецензии
Виталий, чудный стих, напомнил детство. Хорошо пишите. Благодарю за такие стихи. С теплом души.
Вера Диденко 29.09.2022 22:36 • Заявить о нарушении
Вера Диденко 29.09.2022 22:36 • Заявить о нарушении