Якби закохувались тільки в душу,
Яким би був барвистим весь наш світ!
Я Ваших снів прозорих не порушу,
Але пишу новий серцевий звіт.
Мов у кайданах серце непохитне,
Одне вітання - і воно в вогні,
А зорі падають з небес тендітні,
Про дружбу Вам співають та мені.
Дозвольте висікати Вас з породи,
Твердим й величним буде цей базальт,
І нездійсненність потягу до вроди
Амброзією ллється з перших шпальт.
У цім вогні не знаю, де подітись,
Чи то в іглу, чи то на острови,
Ваш дух міцний здіймає хмари літер,
І ця краса не йде із голови.
Душа
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122090506384
Свидетельство о публикации №122090506384
Рецензии