Україна, як Ленін, реве на танке,
Кого б ще знищіти, замордувати.
Ця божевільна у вишиванке
По світу збирає шалене паті.
Аби воювати, а не робити! -
За дядюшку Сема та Ельчбет в`ялу
Віддасть з себе душу - останнє мито.
Таке ось із нею погане стало.
Вже промінь злізала, вже світло поїла,
Вже збігли її ледачи...
Така собі Ненька, така собі мила -
Аж череп з кістками бачим.
Її ми од віку не перевершим,
Бо чварна вона гидота.
Вона собі вільна, вона собі перша,
Аж жижка тече із рота.
То ж їй що Святошин, що Марс, що Нивки.
То ж люди їй хто? Хто ми їй?!
То ж йде ця шалена, кульгава дівка
До самої Коломиї.
Поляже пiд Коломией
© Copyright: Николай Валерьевич Ширяев, 2022
Свидетельство о публикации №122090204144
Свидетельство о публикации №122090204144
Рецензии