Найважче в життєвій грі -
Звертатись на "ти" до людей,
Які, ніби янголи й грім,
Стоять на високих схилах.
Найважче й найболючіше -
Втрачаючи їхню милість,
Горнутися в холод вулиць,
І недобогемний рай
Згадувати.
Так нечуйно
Тепер дістають вони
Лорнети та мікроскопи
І міряють, міряють,
Міряють хист
До кохання та віри мій
Під джазу похмурі синкопи.
Нерівність болить час від часу,
Вона
Гримить, мов небесна луна,
Та не дано їй зіпсути мій настрій.
Нерівність - бар'єр пустоти,
Що вписаний в Веди та Шастри.
Найважче
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122090102609
Свидетельство о публикации №122090102609
Рецензии