Назбирався дідько до Печерських круч
визволяти квітку да нашвидкоруч.
Заховав мармизу за поштивий штиль,
Причепив за роги доброчинця бриль,
видав забаганку про чортівський мир
ниций нечупара, неохайний чмир.
Думав чорт урвати за Дніпром ясир -
із хвостом поринув у дніпровий вир.
Говорив же бісу один сивий вуй:
- не буди біду ти. Розбудив, бідуй.
Знають атамани найшляхетну річ -
лупцювати сполом біса увсебіч.
Не буди біду ти в дивному саду,
як розбудиш, так погубиш
голову свою.
не буди бiду ти, розбудив - бiдуй
© Copyright: Цветков Александр, 2022
Свидетельство о публикации №122082907669
Свидетельство о публикации №122082907669
Рецензии