І знову грім серед ясного неба
Біда, здається, гіршої не треба,
Горе в душу важко зазирає
Серце з грудей кігтями вириває.
І сліз з очей річки течуть,
Серце - кричить, вуста - мовчать...
Волає серце на весь світ:
«За що на вік мій стільки бід?!»
О, чим я Бога прогнівила,
Що так караюсь у журбі?..
Мабуть, лиш тим, що полюбила.
Простивши нелюбов тобі!
Знову
© Copyright: Лупуляк Наталья -Луна, 2022
Свидетельство о публикации №122082805838
Свидетельство о публикации №122082805838
Рецензии