Серед поля виросла калина
З нею ніжно вітер загравав
А вона стояла сиротливо
Таємниці він її не знав
Не розкаже кого полюбила
І за що покинули її
Ягідки сльозами окропила
Ось тому вони і гіркі
Не розкаже про жіночу долю
Про любов і зраду, біль і сум
Як серденько проситься на волю
Від образ, від сліз, від тяжких дум
Вона буде під дощем стояти
Гілки буде до сонця тягти
Цвітом буде око милувати
І серця, що хочуть теплоти
2016р
***
© Copyright: Лупуляк Наталья -Луна, 2022
Свидетельство о публикации №122082805734
Свидетельство о публикации №122082805734
Рецензии