Сон не сон, а небелиця,
У руках синиця…
Пливе місяць тихим плесом.
білий човен, срібні весла...
Це ж куди мене занесло...
Сон не сон, а небелиця,
щось незвичне обіцяв,
не то волю, що як криця,
не то вроду - пий з лиця.
Тож почну вже чепуритись.
Затягну тугенько стан,
щоб красунею з’явитись,
щоб, як мак мої уста.
Сон не сон, а небилиця,
а чи в тому є різниця?
Пливе місяць тихим плесом...
тож помрієм з ним разом.
Пливе мiсяць тихим плесом
© Copyright: Галина Би-Локур, 2022
Свидетельство о публикации №122082803678
Свидетельство о публикации №122082803678
Рецензии
Красиво-то как... завораживающе. Заговаривающе. Песенные, тихие, душевные строки, Галина. Дякую!
Ирина Татарова 29.08.2022 20:47 • Заявить о нарушении
Ирина Татарова 29.08.2022 20:47 • Заявить о нарушении
Дякую за " Дякую"
Спасибо, Ирина за теплые слова.
Рада встрече.
С теплом.
Галина Би-Локур 29.08.2022 21:09 Заявить о нарушении
Спасибо, Ирина за теплые слова.
Рада встрече.
С теплом.
Галина Би-Локур 29.08.2022 21:09 Заявить о нарушении