В чиiх руках цей свiт

В чиїх руках цей світ, о Боже?
Де темрява і світло проливає кров.
День перевтілюється в ніч, чи може
На цьому грунті вирости любов?

Моря, поля і океани.
Простори неймовірної краси.
Чому ж Земля покрита вся сльозами?
Коли в біді звертаються до тебе люди,
Ласкави Боженько, де ти ?

На мить забудеш про усе жахливе,
Цілком віддаючись життю,
Вслухаючись у пісню, що так тепло плине,
Вдихаючи повітря до схочу.

Так ніжно сонце пестить мої очі.
Оса і та запліднює квітки.
Закохана у зоряні спокійні ночі.
Яке то щастя бути десь далеко від біди.

В думках тебе питаю , Боже,
Чи може бути так:
Що зло й добро ідуть пліч о пліч.
Любов і ненависть як дві сестри.
Кому подарував ти світ наш,
Що містить в собі райдугу війни?

Кому довірив ти своє створіння,
Що породив в любові та красі.
Від кого виросло таке насіння,
Що повністю руйнує всі мости?

В чиїх руках цей світ, о Боже?
Коли ти створював людей, чи знав на що?
Не вже ж цей світ в гармонії не може
Вціліти та продовжити свій рід?

Як довго людські душі будуть воювати?
Як довго будуть руйнувати світ?
Чому так тяжко й гірко все прощати?
З якого ж грунту виростає справжній плід?

ТАТ 21.08.2022 ( 09.42)