Я стримую себе й печаль та сльози -
Це зараз не до часу - бій іде.
Хоча й думки тривожні трощать мозок,
Хоча земля від болю вся гуде,
Хоча війна півроку вже триває,
Хоч вЕсну не побачив й літні дні,
Хоч перемога - за далеким краєм.
Що тут поробиш? Випало мені
І всім нам той життя тримати іспит
На людяність, на совість і на честь.
Чи то Господь людську отару чистить
І кожному дає свій власний хрест?
Не сплю вночі, у забутті пірнаю.
Стискаю міцно зуби. Та - живий!
У кожен день наступний вирушаю,
Своїх не полишаючи надій ...
Я стримую себе...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2022
Свидетельство о публикации №122082606628
Свидетельство о публикации №122082606628
Рецензии