День добігає спекотний серпневий,
Сонце сідає за обрію край.
Тихі та стомлені трави й дерева,
Ліс вдалені та березовий гай.
Наче сумує річкова затока,
Дзеркалом небо милується в ній.
Миті життя йдуть прискореним кроком,
Наздоганяючи безліч надій.
Мабуть, одна ще, коротка година -
Ніч запанує над тим, що живе.
Все замовкає: і співи пташині,
Вітер, що з річки до берега дме.
Хмари по небу розтягують пір'я -
Місяць проб'ється? А, може, і ні?
Час таїни. Таїни надвечір'я -
Літа останні задумливі дні...
Картина У.Дидевич Надвечiр
День кончается...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2022
Свидетельство о публикации №122082606598
Свидетельство о публикации №122082606598
Рецензии