Літо відпусти
Пишним цвітом піде літо
В свою невідь, десь –
Упадуть до ніг нам квіти
В трепеті сердець…
Ніжне та жарке, й ласкаве
Біля рік й озер –
Це серпневе, ще яскраве,
Журно чом тепер?
Як душа воно чутливе,
Гратись хоче знов;
Так звабливе і цнотливе,
Радісна любов.
Як з тобою нам прощатись? –
Ти прости, прости…
Нині спомином втішатись,
Друже, відпусти…
26.08.2022р.
Лито видпусты
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2022
Свидетельство о публикации №122082602431
Свидетельство о публикации №122082602431
Рецензии