Сей вечерний ласки свет

 
мистическое
Старый город, старый город, –
Ты услышь души мой голос,
Сколько мыслям стало лет?
Льёшь вечерний ласки свет…
Полированным ступеням
Преклоняю я колени,
Твой бесхитростный наряд,
Как загадочный обряд.
Ну а в сказки полутенях
Бродит снов воображенье,
А на вкус, как эскимо
И везде разлитый мёд!
Вот возьму и поскользнусь ка,
Прокачусь ка вниз по спуску…
Город милый, друг родной, –
Ты сердечный мой герой.
25.08.2022г.

  Це вечірнє ласки світло
   містичне
Древнє місто, древнє місто, –
У душі свій голос містить,
Скіль думкам твоїм є літ?
Ласку ллєш в вечірній світ…
Полірованим цим сходам
Я вклоняюся у нагоді,
Твій вечірній цей наряд,
Загадковий є обряд.
Ну а в казки напівтінях
Бродить снів старих коріння,
А з уяваних прикмет –
Скрізь немов розлитий мед!
Ось візьму і посковзнуся,
Вниз по спуску покочуся…
Друже милий, ти звиняй –
Мов жовтеньке лисеня,
Так кумедне та цікаве,
Ще хвостате і ласкаве…
25.08.2022 р.