Сергий Жадан - Люди, похожие на улиток

Ждут вечера люди, похожие на улиток,
с тоскою спят на вокзалах, впадая в забытьё.
Ломаная линия границы, как сосновая ветка.
Тяжела дорога, когда несешь на спине свой дом и прошлое своё.

Упрямые улитки беззащитной Европы.
Женщины, оставившие дома чистое постельное белье.
Дети, не отпускающие материнскую руку,
как привитые к яблоне ветки не отпускают теплый ствол её.

Мы все нуждаемся в чуде, нуждаемся в леденцах надежды,
в прикосновеньях радости, лучах, пробивающих тьму.
Что возьмешь ты, маленькая улитка, выбираясь из сгоревшего дома?
Прежде всего веру в то, что ты непременно вернешься к нему.

Смиренное время беглецов и безумцев.
Отчаянная вера тех, кто сошел на вокзале изгнания, в то,
Чтобы помнить расположение мебели в родительском доме;
Прятать в кармане ключи, как засушенный цветок.

Вот эта дорога-ныне обозначенная безголосьем,
ночевки эти-путники, между дождем и тишиной. 
Будьте мужественными, улитки, будьте путешествия достойны,
вы – дома лишены, однако сердца не лишить вас буре злой.

СЕРГИЙ ЖАДАН
Перевод Дениса Говзича

И ОРИГИНАЛ

Чекають вечора люди, схожі на равликів,
так гірко сплять на вокзалах, так глибоко.
Ламана лінія кордону, мов соснова гілка.
Дорога важка, коли несеш на спині свій дім і своє минуле.

Вперті равлики беззахисної Європи.
Жінки, що залишили вдома чисту постільну білизну.
Діти, що не відпускають материнську руку,
як прищеплені до яблуні гілки не відпускають теплий стовбур.

Ми потребуємо дива, потребуємо льодяників надії,
дотиків радості, променів, що пробивають темряву.
Що ти візьмеш, малий равлику, вибираючись із згорілого дому?
Насамперед віру в те, що ти сюди неодмінно повернешся.

Упокорений час шаленців і втікачів.
Запекла віра тих, хто зійшов на вокзалі вигнання.
Завжди пам’ятати розташування меблів у батьківському домі.
Ховати в кишені ключі, як засушену квітку.

Ось ця дорога – нині позначена безголоссям,
ночівлі ці – подорожні, поміж дощем і тишею. 
Будьте мужніми, равлики, будьте гідними цієї мандрівки,
ви – позбавлені дому, проте не позбавлені серця.

Сергій Жадан

Художник Тамара Лемпицка - Беженцы, 1931

ДАЛЕЕ

Сергий Жадан - Когда она вернулась
http://stihi.ru/2022/08/23/5418