як гартувалась твоя сила,
ні подиху, ні слова.
і так стою, і степом гомоню,
і з небом заквітчаним бузковим.
роса
із тисячі краплинок
колосся жита та вівса
і цвіт калини.
У степ, як в іконостас,
дивлюсь і молюсь за тебе Україно.
Як гартувалась твоя сила,
як сталь ставала
серед криць.
і розправляла свої крила,
і піднімалась до зірниць.
Свидетельство о публикации №122082401537
Игорь Ярин 25.08.2022 07:50 Заявить о нарушении