Геннадий Иваныч. Входим... Рус. Бел
Входим в водку,
Как входят в лодку!
Закрутило…
Поволокло…
Умирают мои погодки,
Равнодушной стране назло.
В людях - тошно,
А дома - душно.
Там и здесь мутит от тоски.
Проклиная свою ненужность
Гибнут русские мужики.
Им бы меч, да врага навстречу,
Им бы плуг, да пахать поля…
Может правда, что время лечит,
Но своё не вернет земля…
***
Уваходзім у гарэлку, як уваходзяць у лодку!
Уваходзім у гарэлку,
Як уваходзяць у лодку!
Закруціла…
Павалакло…
Паміраюць мае аднагодкі,
Абыякавай краіне наліха.
У людзях - моташна,
А дома - душна.
Там і тут каламуціць ад нуды.
Праклінаючы сваю непатрэбнасць
Гінуць рускія мужыкі заўжды.
Ім бы меч, ды ворага насустрач,
Ім бы плуг, ды араць палі…
Можа праўда, што час лечыць,
Не вернуць сваё зямлі…
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №122082301544