Я вже не знаю, з чого почати.
Навколо міста глуха стіна.
Прокинься, люба! не можна спати —
Навколо... всюди страшна війна.
Але всі сплять, на жаль. міста
Ще мають шанс. один зі ста...
Що далі?.. попливли човни
і буде їх, як сарани...
І ніч, що спала... і відійшла,
малює чорним всім нам вуста.
І суне ворог. А ми спимо...
Дим від пожежі до нас в вікно.
Хай щонайдовше триває мить —
Так солоденько Вітчизна спить....
Та прийде ранок. Не для життя.
Зірвуться мрії у небуття...
І ляже попіл, як сірий фон.
Кров почорніє. І тихий стон
лунати буде крізь забуття...
Війна спаплюжить твоє життя.
Я ще не знаю, з чого почати...
Мій білий голуб в руках Отця.
Одну стежину країна-мати
дала назавжди. чи — до кінця?
вопрос-220
© Copyright: Хума Пабидим, 2022
Свидетельство о публикации №122082204059
Свидетельство о публикации №122082204059
Рецензии