Чим більше літ, тим менше подарунків, –
зникають ті, хто їх колись приносив.
І щонайбільший подарунок – осінь,
з якою в нас довірливі стосунки.
Ще кілька днів до вересневих хмарок,
ще серпень гарячкує білим сонцем,
та вже дивлюсь на літо крізь віконце,
в якому яблук на гілках вже мало.
Чим більше літ, тим яскравіше літо.
Чим ближче осінь, тим тепліше в грудях.
Колись несли дарунків море люди.
А зараз ніде літ моїх подіти...
Чим бiльше лiт, тим менше подарункiв
© Copyright: Миклош Форма, 2022
Свидетельство о публикации №122082203061
Свидетельство о публикации №122082203061
Рецензии