Хто що тут побачив, а я таке... і саме в такому ракурсі.
Вона лежала тихо на піску,
І Муз(а) чарівна у ній дрімала,
І сонце стінку її пестило гладку,
І мушля зачаровано блищала.
Та в ній ховалася глибока таїна,
Ніхто не міг ту тайну розгадати,
Допоки дівчина не підійшла одна,
І поруч сіла, й почала співати.
І голос її лився, як ріка,
Слова мереживо тісне сплітали,
Торкалась мушлі дівчини рука,
Перед очима Мрії повставали.
І тут із мушлі, наче дзвін струни,
Повільно плавні полилися звуки.
Були немов закохані вони
У світ первісностворений глибокий.
І линула та пісня в небокрай,
Понад землею чайкою літала,
Із Мрій дівочих загадковий Рай
Пробуджена та Муз(а) претворяла.
Вона лежала тихо на піску,
Могла б нічого в світі не сказати,
Якби душі мелодію стрімку
Дівоче серце не прийшло пізнати.
21.08.2022
Київ
Картина Елеонори Лінке
Зачарована муз а
© Copyright: Светлана Дарящая Свет, 2022
Свидетельство о публикации №122082104359
Свидетельство о публикации №122082104359
Рецензии