Tykhi zhnyva
Дивні слова нагадають про нашу силу,
Час промайнув, і знову ми грім почули,
Згадаємо тих, хто боронив ці ниви.
Тихі зітхання, легка безтурботність вітру,
Шрами на серці заповнені пульсом болю,
Сонце нестерпно пише свою палітру,
Сяйво так розквітає над головою.
Тихі жнива і така волелюбна пам'ять,
Риси її - прозорі та непідкупні.
Тихі слова, відгомін від яскравих вражень.
Скоро настане осінь, відтак - майбутнє.
Свидетельство о публикации №122082005642