Янгол юностi

Риси обличчя твого
Шурхотять молитвами.
Шкіра твоя - чистота
Й кольори орифлами.
Всюди чарівні мости,
Ними крокуєш ти.

Зведені нанівець
Ритми болю.
Я іду навпростець,
Чарую долю,
І вкрите небо
Барвами й квіточками.

Шепіт далеких доріг,
Смог, запустелені обрії,
Навколо серця мого
Пристрасть зігнулась коброю,
А на підтримку мовчання -
Криваво-вогненне світання.

Янголе, янголе, дивні твої слова
В серці моїм припиняють
Жахливі жнива.
І відсахнутись від тебе не можу,
І прихилити я все ж не бажаю
Голову до осяйних сокир
Небокраю.


Рецензии