Я став найбiльшим грiшником на свiтi
А ще вдаю із себе, що поет...
Я, грішним ділом, не помітив квітів,
які вона зібрала у букет.
А так букети, як вона збирає,
ніхто на світі не збере мені.
Напевно через те її й кохаю,
що квіти – наяву і уві сні.
Від сорому мені подітись ніде.
Спокутуватиму довіку гріх.
Безгрішна – за новим букетом піде,
а той мій гріх – переведе на сміх...
Свидетельство о публикации №122082002948