Твою Диvisiю...
взмутнула мгла и пала с неба
інакше не могла так було треба
рассветы стались непроглядны
о де ж Ти є мій негаглядний
одежы краповым крестом прошиты
тобі готую на уклін я сіль і жито
победа да беда спешат к обедне
ні чоловіча ні жіноча сорочка а средня
на Середе* посева пали лепестки..
а пам'ятаєш були дуже ми близькі
so рвались оземь и на зло опали
а любить він чи ні - вони гадали
и приступили мне халдеи и кадатели
тієї землі сіячі обивателі
присели в олтаре на афедрон
збираючись ще за один кордон
и молвит: первое - «дивіться!
от якби win була цариця
тоді б для батюшок царя
була бро, сійська і земля
а раз надів він дівом брюки
вiзьмем несчастЬных на поруки
пороть землі прошиті ризи!»
і жереб кинув... На, дивізії!
_____________
Середа* (село на границе)Белгородская область
«...и разделиша ризы Моя себе,
и о одежди Моей меташа
жребий.» (Ин.19,23-24)
Свидетельство о публикации №122082002870